Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року Справа № 927/1292/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Фролової Г.М. (доповідача)суддівЯценко О.В., Ходаківської І.П.за участю представників:позивачаОСОБА_4, особисто ОСОБА_5, дов. від 02.10.15відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)третьої особиМалай А.В., дов. від 23.05.16розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.04.16у справі№927/1292/15 господарського суду Чернігівської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доЧернігівської міської радитретя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруКомунальне підприємство "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради провизнання поновленим договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та визнання права оренди на земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівської міської ради про визнання поновленим договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 28.12.2001, укладений між виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та Приватним підприємцем ОСОБА_4 (зареєстрований 28.12.2001 за №1627 в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею) строком на 10 років з 29.12.2011 по 28.12.2021 шляхом зобов'язання Чернігівську міську раду укласти новий договір оренди земельної ділянки. Позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати поновленим строком на 10 років з 29.12.2011 по 28.12.2021 договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 28.12.2001, укладений між виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та Приватним підприємцем ОСОБА_4, зареєстрований 28.12.2001 за №1627 в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею; визнати право оренди за позивачем строком на 10 років з 29.12.2011 по 28.12.2021 на земельну ділянку площею 0,2273 га згідно з договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 28.12.2001, укладений між виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та Приватним підприємцем ОСОБА_4, зареєстрований 28.12.2001 за №1627 в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею в межах у відповідності до розробленого проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2273 га в оренду ФОП ОСОБА_4 для експлуатації нежитлового приміщення перукарні в м. Чернігові, по АДРЕСА_2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що у період дії договору оренди він належним чином виконував взяті на себе обов'язки орендаря та має переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, однак, відповідач ухиляється та зволікає з поновленням відповідного договору.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 10.12.2015 у справі №927/1292/15 (суддя Бобров Ю.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 (судді: Майданевич А.Г. - головуючий, Сулім В.В., Гаврилюк О.М.) у позові відмовлено повністю. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що підстави для застосування положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо права позивача на поновлення договору на право тимчасового користування землею від 28.12.2001 у даному випадку відсутні; розроблений проект землеустрою повернуто позивачеві.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 2, 27, 31, 33 Закону України "Про оренду землі", статей 764, 777 Цивільного кодексу України. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, що, на думку заявника, призвело до помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Третя особа надала заперечення на касаційну скаргу та просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників позивача та третьої особи, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, рішенням виконкому Чернігівської міської ради від 28.12.2001 №337 приватному підприємцю ОСОБА_4 надано в тимчасове, довгострокове користування, строком на 10 років, земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,8456 в тому числі: під спорудами промисловості 0,1008 га; під зеленими насадженнями 0,5404 га; під благоустроєм 0,1801 га; під об'єктами транспорту (залізнична колія) 0,0243 га

Судами установлено, що 28.12.2001 між виконкомом Чернігівської міської ради та приватним підприємцем ОСОБА_4 укладено договір на право користування землею (в тому числі на умовах оренди), відповідно до умов якого виконком Чернігівської міської ради, на підставі рішення від 28.12.2001 №337 надає, а приватний підприємець ОСОБА_4 приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,8456 га, згідно з планом землекористування. Згідно з п. 1.2. договору земельна ділянка надається в тимчасове, довгострокове користування, строком на десять років і знаходиться за адресою: м. Чернігів, АДРЕСА_1.

Також установлено, що 20.01.2003 між ВАТ "Чернігіввовна" (продавець) та приватним підприємцем ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу №74, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а останній зобов'язується прийняти та оплатити нерухоме майно: будівлю під літ "А-1", площею 14,4 кв. м, яка розташована за адресою АДРЕСА_2.

16.03.2005 між ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_9 і ПП ОСОБА_10 укладено договір про поділ майна, що є у спільній частковій власності, згідно з умовами якого сторони домовилися про поділ з нежитлової будівлі в АДРЕСА_3, 5/9 частини якої належало ПП ОСОБА_4, а 4/9 частини - ПП ОСОБА_9 і ПП ОСОБА_10 Відповідно до вказаного договору у власність ПП ОСОБА_4 увійшла частина складу ГСМ загальною площею 251,5 кв. м, а у власність ПП ОСОБА_9 та ПП ОСОБА_10 в рівних частинах увійшла частина складу ГСМ загальною площею 208,1 кв. м.

Як установлено судами, 08.09.2005 між Чернігівською міською радою та ПП ОСОБА_4 укладено додаткову угоду до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №1627, відповідно до якої вилучено із тимчасового, довгострокового користування приватного підприємця ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,2596 га по АДРЕСА_1, за згодою землекористувача.

На підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради №100 від 16.04.2007, на замовлення ПП ОСОБА_4 шляхом реконструкції власної нежитлової будівлі, придбаної за договором купівлі-продажу від 20.01.2003 №74 та будівництва прибудови по АДРЕСА_2, позивачем було побудовано нежитлове приміщення перукарні.

Відповідно до акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, нежитлове приміщення -перукарню по АДРЕСА_2 прийнято в експлуатацію.

Також судами установлено, що 22.04.2008 між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_11 (покупець) укладено договір купівлі-продажу №3889, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив нежитлову будівлю склад будматеріалів, загальною площею 127,4 кв. м, розташовану в м. Чернігові по АДРЕСА_1 та нежиле приміщення склад ГСМ, загальною площею 251,5 кв. м, розташоване в АДРЕСА_3.

Рішенням Чернігівської міської ради від 06.08.2010, з урахуванням п. 124 рішення міськради від 16.09.2010, вилучено із тимчасового довгострокового користування ПП ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,3035 га по АДРЕСА_1 за згодою орендаря.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 06.05.2011 позивач звернувся до міського голови Чернігівської міської ради із заявою з проханням продовжити строк дії договору оренди під автостоянку по АДРЕСА_2.

Однак, як зазначено судами, листом від 13.05.2011 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило позивача про те, що відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України для включення в проект рішення міської ради питання про поновлення терміну користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 необхідно подати до Управління технічну документацію, щодо складання документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою, склад якої визначено ст. 56 Закону України "Про землеустрій", п.1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди).

05.12.2011 між Чернігівською міською радою та ПП ОСОБА_4 укладено додаткову угоду до договору тимчасового користування землею №1627, відповідно до якої вилучено із тимчасового довгострокового користування ПП ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,3035 га по АДРЕСА_1 за згодою орендаря та внесено зміни до п. 1.1. договору оренди. Зокрема, сторони погодили, що у п. 1 слід читати: "площею 0,2825 га" замість "площею 0,8456 га", в тому числі: під спорудами промисловості 0,1008 га; під об'єктами транспорту 0,0243 га; під зеленими насадженнями 0,5404 га; під благоустроєм 0,1801 га.

Також установлено, що 09.12.2011 позивач звернувся до міського Голови Чернігівської міської ради з заявою, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо продовження строку дії договору №1627 від 28.12.2001 зі зміною цільового призначення земельної ділянки в оренду для будівництва тимчасових торгових павільйонів полегшеної конструкції для змішаної торгівлі в м. Чернігові по АДРЕСА_2.

Листом від 29.12.2011 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило ОСОБА_4 про те, що враховуючи додаткові угоди до договору від 08.09.2005 та від 05.12.2011, площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні складає 0,2825 га, проте цільове призначення та адреса нежитлового приміщення перукарні (АДРЕСА_2) не відповідає діючому договору на право тимчасового користування землею. Крім того, позивача повідомлено, що відповідно до статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

31.01.2012 рішенням Чернігівської міської ради ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення, при умові розроблення та затвердження в установленому порядку землевпорядної документації протягом року, на земельну ділянку по АДРЕСА_2 для експлуатації нежитлового приміщення - перукарні.

Судами установлено, що за замовленням ФОП ОСОБА_4 Багатопрофільним науково-виробничим підприємством "Черона-Л" розроблено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2273 га в оренду ФОП ОСОБА_4 для експлуатації нежитлового приміщення перукарні в м. Чернігові по АДРЕСА_2, однак комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (висновок від 30.11.2012) не погоджено вказаний проект землеустрою у зв'язку з відсутністю генерального плану забудови земельної ділянки, погодженого архітектором міста, оскільки це суперечить вимогам ст .ст. 123, 124 Земельного кодексу України.

18.01.2013 та 22.09.2014 позивач звертався до міського голови з клопотаннями про продовження терміну дії дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для експлуатації нежитлового приміщення перукарні в АДРЕСА_2.

Листом від 22.01.2013 Управлінням земельних ресурсів Чернігівської міської ради на клопотання позивача від 18.01.2013 надано відповідь та повідомлено, що питання продовження терміну дії дозволу буде включено до проекту рішення чергової сесії міської ради. Листом від 14.06.2013 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило позивача про те, що питання про продовження терміну дії дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення на земельну ділянку по АДРЕСА_2 для експлуатації нежитлового приміщення перукарні було включено на розгляд 32 сесії 6 скликання міської ради, але знято з розгляду депутатами міської ради.

Листом від 30.09.2014 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило ОСОБА_4 про те, що рішенням Чернігівської міської ради від 31.07.2014 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 було надано Комунальному підприємству "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога ФОП ОСОБА_4 про визнання поновленим строком на 10 років з 29.12.2011 по 28.12.2021 договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 28.12.2001; визнання права оренди за позивачем строком на 10 років з 29.12.2011 по 28.12.2021 на земельну ділянку площею 0,2273 га згідно з договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 28.12.2001, укладений між виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та Приватним підприємцем ОСОБА_4, зареєстрований 28.12.2001 за №1627 в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею в межах у відповідності до розробленого проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2273 га в оренду ФОП ОСОБА_4 для експлуатації нежитлового приміщення перукарні в м. Чернігові, по АДРЕСА_2.

Згідно з статтею 13 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі. Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і за відсутності заперечень приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України. Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору на укладення договору найму на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає можливість поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму та немає заперечень наймодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України, слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. Для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина 10 статті 33 цього Закону).

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Дослідивши матеріали справи, господарські суди попередніх інстанцій установили, що позивач звертався до відповідача з письмовою заявою, в якій просив продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки під автостоянку по АДРЕСА_2, однак, в порушення вимог частини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" ФОП ОСОБА_4 проекту додаткової угоди до договору на право тимчасового користування землею додано не було.

Судом встановлено, що цільове призначення земельної ділянки, яка була надана позивачу у користування - обслуговування об'єктів нерухомості. При цьому судами установлено, що позивач, серед іншого, просив змінити цільове призначення земельної ділянки, зокрема, заявою від 09.12.2011 позивач просив надати дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо продовження строку дії договору №1627 від 28.12.2001 зі зміною цільового призначення земельної ділянки в оренду для будівництва тимчасових торгових павільйонів полегшеної конструкції для змішаної торгівлі в м. Чернігові по АДРЕСА_2.

Ураховано судами і те, що строк дії договору оренди закінчився 28.12.2011 та під час його дії, у зв'язку з продажем позивачем частини належних йому об'єктів нерухомості та укладення додаткових угод від 08.09.2005 та від 05.12.2011, змінилася площа та межі наданої ФОП ОСОБА_4 в оренду земельної ділянки; позивачем придбано у власність нежилу будівлю, яка знаходилася на орендованій земельній ділянці та у 2007 році, шляхом реконструкції цієї будівлі та будівництва прибудови до неї, було побудовано нежитлове приміщення перукарні по АДРЕСА_2, однак, як зазначено судами, відповідні зміни до договору оренди земельної ділянки внесено не було.

Застосовуючи наведені вище положення законодавства, господарські суди попередніх інстанцій вірно взяли до уваги достовірно встановлені ними обставини справи та обґрунтовано вказали на неможливість застосування положень частин 1, 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та пролонгації дії договору на попередніх умовах за доведеної документально необхідності зміни меж орендованої земельної ділянки та цільового призначення. Також судами враховано, що розроблений БНВП "Черона-Л" проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2273 га в оренду ФОП ОСОБА_4 для експлуатації нежитлового приміщення перукарні у м. Чернігові по АДРЕСА_2, було повернуто комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації з землеустрою на доопрацювання.

Враховуючи встановлені обставини справи, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи позивача були розглянуті та обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій. Доводи касаційної скарги щодо неврахування господарськими судами приписів частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" суперечать змісту судових рішень. Інші доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вказаних висновків не спростовують.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято судові рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.16 у справі №927/1292/15 господарського суду Чернігівської області залишити без змін.

Головуючий Г.Фролова

Судді О.Яценко

І.Ходаківська